Ципралекс – инструкция по применению таблеток, аналоги, отзывы, цена

Состав

Основное вещество распределено в соответствии с формой выпуска таблеток по 5,10, 20 мг, поэтому таблетка Ципралекса содержит: 6,39; 12,77; 25,54 мг эсциталопрама оксалата.

Также препарат состоит и из консервирующих и формообразующих элементов: гипромелозы, макрогола, талька, крахмала, кремния диоксида, магния стеарата и др.

Внешне антидепресант ципралекс представляет собой белые таблетки, имеющие маркировку «ЕК», «Е» и «L», «E» и «N».

Ципралекс выпускают в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой:

  • 5 мг: белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с маркировкой ЕК (по 14 шт. в контурных ячейковых упаковках; 2 упаковки в картонной пачке);
  • 10 мг: белого цвета, овальные, двояковыпуклые, с риской и маркировкой E и L симметрично вокруг риски (по 14 шт. в контурных ячейковых упаковках; 1, 2 или 4 упаковки в картонной пачке);
  • 20 мг: белого цвета, овальные, двояковыпуклые, с риской и маркировкой E и N симметрично вокруг риски (по 14 шт. в контурных ячейковых упаковках; 2 упаковки в картонной пачке).

В 1 таблетке содержится:

  • действующее вещество: эсциталопрам (в форме оксалата) – 5, 10 или 20 мг;
  • вспомогательные компоненты: кроскармеллоза натрия, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, целлюлоза микрокристаллическая, тальк;
  • пленочная оболочка: макрогол 400, титана диоксид (Е 171), гипромеллоза 5сР.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, білого кольору, двоопуклі, марковані індексами “E” та “L” симетрично відносно риски.

Ципралекс выпускается в дозировке 5, 10 и 20 мг. Основной компонент — эсциталопрам. Покрытие таблетки состоит из таких веществ, как гипромеллоза, макрогол 400 и диоксид титана (Е171).

Препарат представлен в виде обычных таблеток овальной формы белого цвета и имеют специальную маркировку в виде латинских букв «E» и «L» на каждой стороне, доступен в упаковках по 14, 28 и 56 таблеток.

Эсциталопрам относится к селективным ингибитором, которые отличаются высоким сходством с главным центром связывания серотонина.

Формула Эсциталопрама

Ципралекс – инструкция по применению таблеток, аналоги, отзывы, цена

Кроме того, в транспортере серотонина он соединяется с аллостерическим центром, сродство которого ниже примерно в тысячу раз.

Такая модуляция увеличивает связь Ципралекса с местом связывания, в результате чего происходит полное подавление обратного захвата серотонина. Ингибирование 5-НТ – это единственная схема воздействия медикамента, которая и поясняет фармакологические свойства препарата. Эсциталопрам это энантиомер (S) рацемата.

Исследования доказали, что энантиомер (R) обезвреживает потенциацию серотонина и фармакологические свойства энантиомера (S).

При приеме дозы Ципралекса в 10 мг происходит полное всасывание лекарственного препарата. При этом, потребляемая пища не влияет на его скорость воздействия. В плазме крови максимальная концентрация наступает через 5 часов после принятия препарата. Биодоступность медикамента равняется 80 %. При приеме дозировки 10 мг/сутки концентрация равновесия наступает через неделю.

Печень – это орган, в котором метаболизируется препарат до уровня метаболитов, после чего они остаются активными. С другой стороны, азот может окисляться с образованием N-оксидного метаболита. Они выводятся из организма в виде глюкуронидов.

Трансформация Эсциталопрама преимущественно реализуется при помощи ферментов CYP 2C19 цитохрома P450, хотя ферменты CYP 3A4 и CYP 2D6 также способствует этому.

Средний период полувыведения длится около 30 часов. Основные метаболиты отличаются более длительным периодом полураспада.

Механизм действия

Ципралекс в короткие сроки купируют состояние тревоги, депрессии и паники. Некоторые из симптомов начинают уходить после 1-2 недель приема средства. Препарат снижает частоту рецидивов у больных, кроме того он способен поддерживать пациентов в состоянии ремиссии в течение срока до одного года.

Ципралекс – инструкция по применению таблеток, аналоги, отзывы, цена

Препарат также показывает высокие результаты эффективности при терапии пациентов с генерализованным тревожным расстройством, социальным тревожным расстройством и атаками паники, которые принимали Ципралекс на протяжении 8-12 недель.

Не следует принимать лекарство в следующих ситуациях:

  • при гиперчувствительности к активному веществу Ципралекса и его дополнительным компонентам;
  • если пациент принимает определенные препараты, которые принадлежат к группе ингибиторов МАО, включая Селегилин (для терапии болезни Паркинсона), Моклобемид и Линезолид (антибиотик);
  • при наличии в анамнезе таких заболеваний, как эпилепсия, почечная или печеночная недостаточность, диабет;
  • низкий уровень калия;
  • при подверженности проявлению гематом, кровотечений и т. д.

Важно помнить, что у некоторых пациентов с маниакально-депрессивным психозом прием препарата может вызвать маниакальный период. Он характеризуется быстрой сменой идей, неуместным чувством счастья и чрезмерной физической активностью. Если у пациента наблюдаются такие симптомы, следует как можно скорее оказать неотложную помощь.

Такие симптомы, как беспокойство или невозможность сидеть и стоять, могут также возникнуть на первой неделе приема лекарства.

Четко следуйте инструкциям по применению препарата, предоставленным вашим лечащим врачом, если у вас есть вопросы, обратитесь к фармацевту, либо к официальной аннотации от производителя препарата Ципралекс.

Рекомендуемые дозировки Эсциталопрама в зависимости от расстройства:

  1. Депрессия. Рекомендуемая доза равняется 10 мг, которую необходимо принимать один раз в день. В случае отсутствия требуемого эффекта следует повысить дозу до 20 мг.
  2. Паническое расстройство. Стартовая доза – 5 мг в виде одного суточного приема в течение 1-ой недели, затем необходимо повысить дозу до 10 мг в день. В случае крайней необходимости врач может прописать максимально допустимую дозировку – 20 мг в сутки.
  3. Социальное тревожное расстройство. Начальная дозировка препарата – 10 мг. Врач может снизить дозу до 5 мг или повысить ее до 20 мг в день. Решение принимается на основе того, как организм пациента отвечает на воздействие препарата.
  4. Генерализованное тревожное расстройство. Суточная доза – 10 мг. Решением врача ее можно повысить до 20 мг в день.
  5. Обсессивно-компульсивное расстройство. Стартовая доза – 10 мг в день. Дозировка также подлежит увеличению до 20 мг в день в случае необходимости.

Пациенты старшей возрастной группы (старше 65 лет) принимают по 5 мг препарата в качестве одной суточной дозы.

Ципралекс – инструкция по применению таблеток, аналоги, отзывы, цена

Если пациент принял большую дозу Ципралекса, чем предписано, немедленно следует обратиться к врачу или в токсикологическое отделение местной больницы.

Это необходимо сделать, даже если не наблюдается дискомфорт или признаки интоксикации. Признаки передозировки могут включать в себя:

  • головокружение;Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость
  • тремор;
  • возбуждение;
  • судороги;
  • кому;
  • тошноту;
  • рвоту;
  • изменения сердечного ритма;
  • снижение артериального давления и изменения концентрации соли и водного баланса.

Как и все другие антидепрессанты, Ципралекс может вызывать побочные эффекты, хотя наблюдаются они и не у всех пациентов. Побочные реакции обычно исчезают после нескольких недель лечения.

  • Обратите внимание, что многие «побочки» могут быть симптомами болезни и таким образом организм борется с заболеванием, и постепенно пациент начинает чувствовать себя лучше.
  • Пациенты, которые принимали препарат, отмечают следующие побочные эффекты.
  • Частые:
  • тошнота;
  • выделения в носу;
  • пониженный или повышенный аппетит;
  • чувство тревоги, неспокойный сон, сонливость;
  • диарея, запор, рвота, сухость во рту;
  • повышенная потливость;
  • боль в мышцах и суставах;
  • снижение либидо, проблемы с достижением эрекции;
  • усталость, повышенная температура тела;
  • набор веса.

Редкие:

  • крапивница, сыпь на коже, жжение;Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость
  • нервозность, состояние замешательства, обморок;
  • изменения зрения;
  • потеря волос;
  • вагинальное кровотечение;
  • потеря веса;
  • учащенный сердечный ритм;
  • припухлость рук и ног;
  • носовое кровотечение.

Ципралекс можно применять независимо от употребления пищи. Использование препарата не запрещает потребление алкоголя, однако спиртные напитки могут значительно изменить или снизить эффективность препарата.

Также пациенту следует обязательно уведомить лечащего врача на предмет использования следующих медикаментов:

  • МАО ингибиторы;
  • Линезолид;
  • препараты лития и Триптофан;
  • Имипрамин и Дезипрамин;
  • Суматриптан и аналогичные препараты;
  • Циметидин и Омепразол, Флувоксамин и Тиклопидин;
  • Аспирин и нестероидные противовоспалительные препараты;
  • Варфарин и Дипиридамол;
  • нейролептики.

При приеме Ципралекса в течение последних 3 месяцев беременности, следует иметь в виду, что у новорожденных могут наблюдаться следующие эффекты:

  • затрудненное дыхание;
  • посинение кожи;
  • судороги;
  • изменения температуры тела;Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость
  • трудности при питании;
  • рвота;
  • низкий уровень сахара;
  • скованность в мышцах;
  • тремор;
  • беспокойство;
  • раздражительность;
  • вялость;
  • постоянный плач;
  • сонливость.

При беременности на начальных сроках не следует резко отказываться от приема Ципралекса. Не принимайте этот препарат при грудном вскармливании. Также необходимо помнить, что Эсциталопрам противопоказан к применению детьми.

Есть мнение

kupit-v-moskve

Отзывы врачей и пациентов о препарате Ципралекс в большом количестве можно найти в сети, не все они однозначны, но определенные выводы можно сделать.

Мои пациенты часто жалуются на отсутствие каких-либо эффектов от лечения Ципралексом. По их словам, у них либо напрочь отсутствует положительный эффект, либо побочные действия перевешивают лечебный эффект.

Я не устаю повторять, что в таких жалобах часто присутствует доля заблуждения. Дело в том, что эсциталопрам начинает действовать примерно на 15-ый день приема, в то время как общая длительность курса лечения может составлять до полугода. Поэтому всем рекомендую набраться терпения.

Евгений К., психотерапевт

Хотя иногда препарат может давать и обратный эффект, особенно в малых дозах. Поэтому если вам хочется спать на протяжении всего дня, тогда следует принимать лекарство перед сном.

С алкоголем также все относительно. Если раньше были проблемы со спиртными напитками, лучше совсем от них отказаться. В целом, спиртные напитки способствуют усилению побочных воздействий, а потому я настоятельно рекомендую своим пациентам не принимать алкоголь во время терапии, независимо от переносимости организмом.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика

Эсциталопрам представляет собой антидепрессант и селективный ингибитор обратного захвата серотонина (СИОЗС), обладающий значительной аффинностью к первичному месту связывания. Вещество также связывается с аллостерическим местом связывания белка-транспортера, причем аффинность оказывается меньше в 1000 раз.

Эсциталопрам практически не имеет или имеет незначительную способность к связыванию с некоторыми рецепторами, включая α1-, α2- и β-адренергические рецепторы, опиатные и бензодиазепиновые рецепторы, серотониновые 5-НТ1А и 5-НТ2-рецепторы, мускариновые холинергические и гистаминовые Н1-рецепторы, дофаминовые D1 и D2 рецепторы.

Фармакокинетика

Эсциталопрам всасывается практически полностью независимо от приема пищи. В среднем его максимальная концентрация в плазме крови достигается за 4 часа при многократном приеме. Абсолютная биодоступность вещества равна примерно 80%.

При пероральном применении кажущийся объем распределения варьируется от 12 до 26 л/кг. Эсциталопрам и его основные метаболиты связываются с белками плазмы крови менее чем на 80%. Активный компонент Ципралекса метаболизируется в печени, образуя деметилированный и дидеметилированный метаболиты, обладающие фармакологической активностью.

Азот способен окисляться до метаболита N-оксида. Эсциталопрам и его метаболиты частично экскретируются в форме глюкуронидов. При длительном лечении содержание деметил- и дидеметилметаболитов в среднем обычно составляет 28–31% и соответственно менее 5% от уровня эсциталопрама в крови. Биотрансформация действующего вещества Ципралекса в деметилированный метаболит осуществляется преимущественно посредством изофермента CYP2C19.

Иногда в процессе принимают участие изоферменты CYP2D6 и CYP3A4. У пациентов, у которых изофермент CYP2C19 характеризуется слабой активностью, концентрация эсциталопрама оказывается в 2 раза выше, чем в случаях с высокой активностью данного изофермента. Существенные изменения содержания соединения в плазме крови в случаях с низкой активностью изофермента CYP2D6 не были выявлены.

После многократного приема период полувыведения составляет примерно 30 часов. Клиренс при пероральном применении равен приблизительно 0,6 л/мин. Основные метаболиты эсциталопрама отличаются большей пролонгированностью периода полувыведения. Активный компонент препарата и его основные метаболиты выводятся через почки и печень (метаболический способ). Большая часть введенной дозы экскретируется в виде метаболитов с мочой.

Фармакокинетика эсциталопрама отличается линейностью. Равновесная концентрация вещества достигается примерно через неделю. Средняя равновесная концентрация составляет 50 нмоль/л (варьируется от 20 до 125 нмоль/л) при суточной дозе 10 мг.

У пациентов старше 65 лет эсциталопрам выводится с меньшей скоростью, чем у более молодых пациентов. Количество вещества, поступившего в системный кровоток, которое рассчитывают с помощью фармакокинетического параметра AUC («площадь под кривой»), у больных преклонного возраста на 50% больше, чем у здоровых молодых добровольцев.

Противопоказания

  • социальная фобия (социальное тревожное расстройство);
  • обсессивно-компульсивное расстройство;
  • депрессивные эпизоды любой степени тяжести;
  • генерализованное тревожное расстройство;
  • паническое расстройство, в том числе с агорафобией.
  • возраст до 18 лет;
  • одновременный прием пимозида или неселективных необратимых ингибиторов моноаминоксидазы (МАО);
  • повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.

Согласно инструкции, Ципралекс следует с осторожностью применять в следующих случаях:

  • выраженное суицидальное поведение;
  • мания и гипомания;
  • эпилепсия, не поддающаяся медикаментозной коррекции;
  • склонность к кровотечениям;
  • сахарный диабет;
  • выраженная почечная недостаточность (клиренс креатинина ниже 30 мл/минуту);
  • цирроз печени;
  • период проведения электросудорожной терапии;
  • беременность и лактация;
  • пожилой возраст;
  • одновременное применение с этанолом; препаратами, метаболизирующимися с участием изофермента CYP2C19; пероральными антикоагулянтами и средствами, влияющими на свертываемость крови; триптофанами и литием; зверобоем продырявленным; серотонинергическими средствами; ингибиторами МАО A (например, моклобемидом) и ингибиторами МАО B (например, селегилином); препаратами, способными вызвать гипонатриемию или снижающими порог судорожной готовности.
  1. Депрессии: эпизодические (острые) и хронические.
  2. Панические расстройства.
  3. Фобии (страхи связанные с пространством, болезнями и смертью, социальными или интимными контактами).
  4. Тревожность.
  5. Обсессивно-компульсивное расстройство.
  1. Гиперчувствительность к эсциталопраму или дополняющим таблетки веществам.
  2. Прием других антидепрессивных средств из серии МАО, настоек на основе зверобоя, антикоагулянтов или пимозида.
  3. Возраст до 18-ти лет.
  4. Почечные или печеночные патологии.
  5. Мании, в том числе гипомания.
  6. Эпилепсия, (неконтролируемый с помощью лекарств вариант ее течения).
  7. Склонность пациентов к суициду.
  8. Сахарный диабет.
  9. Предрасположенность к кровотечениям.
  10. Абстиненция.
  11. Прохождение курса электросудорожной терапии.
  12. Беременность.
  13. Период лактации.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Есциталопрам є антидепресантом, селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну, що зумовлює клінічні і фармакологічні ефекти препарату. Він має високу афінність до основного зв’язуючого сайту і суміжного з ним алостеричного сайту транспортера серотоніну та не має зовсім або має дуже слабку здатність зв’язуватися з низкою рецепторів, включаючи серотонінові 5‑HT1А-, 5‑HT2-рецептори, дофамінові D1- і D2-рецептори, a1‑, a2‑, β‑адренергічні рецептори, гістамінові H1, мускаринові холінергічні, бензодіазепінові та опіатні рецептори.

Есциталопрам є S-енантіомером рацемічного циталопраму із власною лікувальною активністю. Доведено, що R-енантіомер не є інертним, а протидіє серотонінергічним властивостям і відповідним фармакологічним ефектам S-енантіомера.

Фармакокінетика. Абсорбція практично повна і не залежить від прийому їжі. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 4 години після прийому. Біодоступність есциталопраму становить приблизно 80 %. Зв’язування есциталопраму та його основних метаболітів з білками – нижче 80 %. Метаболізм відбувається у печінці до метаболітів, що деметилюються та дидеметилюються.

Обидва вони є фармакологічно активними. Біотрансформація есциталопраму до деметильованого метаболіту проходить за допомогою цитохрому CYP2C19. Можлива незначна участь у процесі ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6. Період напіввиведення (t½) препарату становить приблизно 30 год. Кліренс (Cloral) при пероральному прийомі становить приблизно 0,6 л/хв.

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

В основних метаболітів період напіввиведення довший. Есциталопрам та його основні метаболіти виводяться через печінку (метаболічний шлях) і нирками. Більша частина дози виводиться у вигляді метаболітів із сечею. Кінетика есциталопраму лінійна. Рівноважна концентрація досягається приблизно через 1 тиждень.

У пацієнтів віком від 65 років есциталопрам виводиться повільніше, ніж у молодих пацієнтів.

У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (класи А і В за Чайлдом-П’ю) час напіввиведення був у два рази довшим, а експозиція на 60 % вища, ніж у осіб з нормальною функцією печінки.

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок при застосуванні рацемічного циталопраму спостерігався довший час напіввиведення та дещо більша експозиція. Концентрація метаболітів у плазмі не досліджена, але може бути підвищеною.

Пацієнти зі слабкою метаболічною функцією CYP2C19 мали вдвічі вищу концентрацію есциталопраму у плазмі, ніж пацієнти з нормальною функцією CYP2C19. Значних змін експозиції при зниженій функції CYP2D6 не відзначалося.

Передозировка

Таблетки Ципралекс следует принимать внутрь 1 раз в сутки вне зависимости от приемов пищи.

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Рекомендуемый режим дозирования Ципралекса в зависимости от заболевания/состояния:

  • социальная фобия, генерализованное тревожное расстройство: по 10 мг, при необходимости возможно увеличение суточной дозы до 20 мг. Улучшение состояния обычно наступает спустя 2–4 недели, но лечение следует продолжать минимум в течение 3 месяцев. Для предотвращения рецидива врач может порекомендовать длительный прием препарата – в течение 6 и более месяцев;
  • депрессивные эпизоды: по 10 мг, при необходимости возможно увеличение суточной дозы до 20 мг. После исчезновения симптомов (обычно спустя 2–4 недели) лечение продолжают еще минимум в течение 6 месяцев для закрепления полученного эффекта;
  • обсессивно-компульсивное расстройство: по 10 мг, при необходимости возможно увеличение суточной дозы до 20 мг. Курс лечения длительный – не менее 6 месяцев. Для предотвращения рецидива терапию рекомендуется проводить минимум в течение 1 года;
  • паническое расстройство, в том числе с агорафобией: начальная доза – 5 мг, далее ее повышают до 10 мг, при необходимости – до 20 мг. Продолжительность лечения определяется индивидуально, но составляет не менее 3 месяцев.

Для пожилых людей, пациентов со сниженной функцией печени или сниженной активностью изофермента CYP2C19 начальная суточная доза Ципралекса (в течение первых 2 недель) составляет 5 мг, максимальная терапевтическая – 10 мг.

Во избежание возникновения синдрома отмены прекращать лечение следует постепенно, снижая дозу в течение 1–2 недель.

Имеются ограниченные данные о передозировке Ципралекса. Ее симптомы преимущественно не проявляются или проявляются незначительно. Случаи передозировки эсциталопрама (на фоне отсутствия приема других лекарственных средств) с летальным исходом зарегистрированы в единичных случаях.

Признаками передозировки Ципралекса являются реакции со стороны ЦНС (от ажитации, тремора и головокружения до отдельных случаев возникновения серотонинового синдрома, судорожных припадков и коматозного состояния), сердечно-сосудистой системы (аритмия, гипотензия, удлинение интервала QT и тахикардия), ЖКТ (тошнота и рвота). Кроме этого, отмечены нарушения электролитного баланса (гипонатриемия, гипокалиемия).

Специфический антидот отсутствует. Необходимо обеспечить полноценную проходимость дыхательных путей, вентиляцию и оксигенацию легких. Рекомендуется провести промывание желудка в первые часы после приема Ципралекса и принять активированный уголь. Назначается симптоматическая и поддерживающая терапия, а также мониторинг показателей работы сердца и других жизненно важных систем органов.

Механизм действия

Основной действующий компонент эсциталопрам — это эффективное средство для борьбы с депрессивными расстройствами.

Относится лекарство к ряду СИОЗС.

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Препараты этого ряда блокируют обратный захват серотонина, что способствует его увеличению в синоптической щели нервных клеток.

А поскольку появление депрессий в настоящее время объясняют именно серотониновой теорией, то есть, по сути, дефицитом нейромедиатора — гормона серотонина, то применение эсциталопрама помогает эту нехватку компенсировать.

Очень хорошо препарат «убирает» проявления плохого настроения, витальной тоски, тотального страха, тревоги, патологические изменения аппетита.

Дискомфорт на прием Ципралекса чаще всего возникает в первые дни или недели лечения.

Пациентов беспокоит:

  • сухость во рту;
  • подташнивание;
  • легкое головокружение;
  • изменения аппетита, как увеличение, так и снижение;
  • появление сыпи, зуда и жжения на коже;
  • тревожность, нарушения сна;
  • сексуальные нарушения (снижение потенции у мужчин, отсутствие оргазма у женщин);
  • появление суицидальных мыслей;
  • возникновение шума в ушах;
  • бради- или тахикардия, аритмии;
  • ломота и умеренная болезненность в мышцах костях;
  • изменения в составе крови;
  • нарушения в работе почек, печени (уменьшение количества мочи, пожелтение кожи, склер).

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Чаще всего побочные эффекты возникают на первой или второй неделе приема Ципралекса, а далее становятся менее интенсивными, при продолжении терапии развиваются реже.

Возможные нежелательные реакции со стороны органов и систем (по следующей шкале: очень часто – ≥1/10; часто – ≥1/100–{amp}lt;1/10; нечасто – ≥1/1000–{amp}lt;1/100; редко – ≥1/10000–{amp}lt;1/1000):

  • желудочно-кишечный тракт (ЖКТ): очень часто – тошнота; часто – диарея/запор, сухость во рту, рвота; нечасто – желудочно-кишечное кровотечение, в том числе ректальное;
  • иммунная система: редко – анафилактические реакции;
  • метаболические нарушения и расстройства питания: часто – уменьшение/усиление аппетита, увеличение массы тела; нечасто – снижение веса; неизвестно – анорексия, гипонатриемия;
  • эндокринная система: частота неизвестна – недостаточная секреция антидиуретического гормона;
  • нервная система: часто – головокружение, тремор, сонливость, бессонница, парестезии; нечасто – синкопальные состояния, нарушение сна, нарушения вкусовых ощущений; редко – серотониновый синдром; частота неизвестна – акатизия, психомоторное возбуждение, двигательные нарушения, дискинезия, судорожные расстройства;
  • лабиринтные нарушения, орган слуха: нечасто – шум в ушах (тиннитус);
  • орган зрения: нечасто – нарушения зрения, мидриаз (расширение зрачка);
  • психика: часто – необычные сновидения, беспокойство, тревога, аноргазмия (у женщин), снижение либидо; нечасто – панические атаки, нервозность, спутанность сознания, ажитация, бруксизм; редко – деперсонализация, агрессия, галлюцинации; частота неизвестна – мания, суицидальные мысли и поведение;
  • гепатобилиарная система: частота неизвестна – функциональные нарушения показателей печени, гепатит;
  • сердечно-сосудистая система: нечасто – тахикардия; редко – брадикардия; частота неизвестна – ортостатическая гипотензия, удлинение интервала QT на электрокардиограмме;
  • почки и мочевыводящие пути: частота неизвестна – задержка мочи;
  • соединительная и скелетно-мышечная ткань: часто – артралгия, миалгия;
  • дыхательная система, органы грудной клетки и средостения: часто – зевота, синуситы; нечасто – носовое кровотечение;
  • кровь и лимфатическая система: частота неизвестна – тромбоцитопения;
  • кожа и подкожные ткани: часто – повышенная потливость; нечасто – сыпь, крапивница, алопеция, зуд; частота неизвестна – экхимоз, ангионевротический отек;
  • репродуктивная система и молочная железа: часто – нарушение эякуляции, импотенция; нечасто – меноррагия, метроррагия; частота неизвестна – приапизм, галакторея;
  • прочие реакции: часто – гипертермия, слабость; нечасто – отеки.

У пациентов 50 лет и старше, дополнительно принимающих трициклические антидепрессанты, по результатам эпидемиологических исследований был отмечен повышенный риск костных переломов, механизм которого не установлен.

В случае резкой отмены Ципралекса возможно развитие синдрома отмены, симптомами которого являются: расстройства зрения, расстройства сна (в том числе бессонница и интенсивные сновидения), спутанность сознания, эмоциональная нестабильность, ажитация или тревога, раздражительность, головная боль, расстройства чувствительности (в том числе парестезии и ощущения прохождения тока), головокружение, диарея, тошнота и/или рвота, ощущение сердцебиения, повышенное потоотделение, тремор.

  • неселективные необратимые ингибиторы МАО: высокий риск развития серьезных побочных реакций, в том числе серотонинового синдрома (перерыв должен составлять 7 дней до их назначения и 14 дней после их отмены);
  • серотонинергические лекарственные препараты, необратимые ингибиторы МАО В, обратимые селективные ингибиторы МАО А: риск развития серотонинового синдрома (нерекомендуемая комбинация);
  • литий, триптофан: возможно усиление действия эсциталопрама;
  • препараты, снижающие порог судорожной готовности (другие СИОЗС, трициклические антидепрессанты, нейролептики – производные фенотиазина, мефлохин, бупропион, бутирофенон, тиоксантен, трамадол): отмечается выраженное снижение порога судорожной готовности;
  • зверобой продырявленный: возможно увеличение числа побочных эффектов;
  • антикоагулянты и средства, влияющие на свертываемость крови (большинство трициклических антидепрессантов, атипичные нейролептики, производные фенотиазина, нестероидные противовоспалительные препараты, ацетилсалициловая кислота, дипиридамол, тиклопидин): есть вероятность возникновения нарушений свертываемости крови (при необходимости одновременного применения следует тщательно мониторировать показатели свертываемости крови);
  • ингибиторы изоферментов CYP2D6, CYP3A4 и CYP1A2 (например, циметидин), ингибиторы изофермента CYP2C19 (например, омепразол, флуоксетин, лансопразол, флувоксамин, тиклопидин, флуоксетин): отмечается повышение концентрации эсциталопрама в плазме крови (может потребоваться снижение его дозы);
  • препараты, метаболизирующиеся при участии изофермента CYP2D6 (например, кломипрамин, дезипрамин, нортриптилин, тиоридазин, галоперидол, рисперидон), в том числе имеющие малый терапевтический индекс (например, метопролол, пропафенон, флекаинид): отмечается повышение концентрации эсциталопрама в плазме крови (может потребоваться коррекция его дозы);
  • препараты, метаболизирующиеся при участии изоферментом CYP2C19: отмечается изменение их концентрации (следует соблюдать осторожность).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії

Протипоказані комбінації.

Неселективні необоротні ІМАО

Повідомлялося про випадки серйозних реакцій у пацієнтів, які приймали СІЗЗС у комбінації з неселективним необоротним ІМАО, та у пацієнтів, які щойно закінчили лікування СІЗЗС і розпочали прийом ІМАО. У деяких випадках розвинувся серотоніновий синдром. Комбінація есциталопраму з неселективними необоротними ІМАО протипоказана.

Пімозид

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Комбінація пімозиду і рацемічного циталопраму призводила до середнього подовження інтервалу QTc приблизно на 10 мсек. Унаслідок взаємодії есциталопраму з низькими дозами пімозиду та посилення побічної дії останнього одночасне застосування цих препаратів протипоказане.

Комбінації, що потребують обережності.

Оборотний селективний ІМАО типу А (моклобемід)

Унаслідок ризику розвитку серотонінового синдрому комбінація есциталопраму з ІМАО типу А моклобемідом не рекомендується. Якщо доведено необхідність цієї комбінації, спочатку слід призначати мінімальні рекомендовані дози з ретельним клінічним моніторингом.

Лікування есциталопрамом можна розпочинати не раніше ніж через 1 добу після припинення прийому оборотного ІМАО моклобеміду.

Селегілін

Комбінація з селегіліном (необоротний ІМАО типу Б) потребує обережності через ризик розвитку серотонінового синдрому.

Серотонінергічні медичні препарати

Одночасне застосування з серотонінергічними засобами (наприклад з трамадолом, суматриптаном та іншими триптанами) може призвести до серотонінового синдрому.

Медичні препарати, які знижують судомний поріг

СІЗЗС можуть знижувати судомний поріг. Рекомендується обережність при одночасному застосуванні препаратів, які здатні знижувати судомний поріг (наприклад антидепресантів (трициклічні, СІЗЗС), нейролептиків (фенотіазини, тіоксантени, бутирофенони), мефлохіну, бупропіону і трамадолу).

Літій, триптофан

Оскільки зареєстровано випадки посилення дії при спільному застосуванні СІЗЗС і літію або триптофану, рекомендується з обережністю призначати ці препарати одночасно.

Звіробій

Одночасне застосування СІЗЗС та рослинних засобів, які містять звіробій, може призвести до підвищення частоти побічних реакцій.

Антикоагулянти

Можлива зміна ефектів антикоагулянтів унаслідок одночасного застосування з есциталопрамом. Якщо пацієнти приймають пероральні антикоагулянти, необхідно провести ретельний моніторинг системи згортання крові перед і після застосування есциталопраму.

Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів може посилити схильність до кровотечі.

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Алкоголь

Есциталопрам не вступає з алкоголем у фармакодинамічну або фармакокінетичну взаємодію. Однак комбінація з алкоголем є небажаною.

Фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших засобів на фармакокінетику есциталопраму

Метаболізм есциталопраму головним чином опосередкований CYP2C19.

Сумісне призначення есциталопраму та омепразолу (інгібітор CYP2C19) призводить до помірного (приблизно на 50 %) підвищення концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Сумісне призначення есциталопраму та циметидину (помірно сильний основний інгібітор ензимів) призводить до помірного (приблизно на 70 %) підвищення концентрації есциталопраму в плазмі крові.

Таким чином, при сумісному застосуванні есциталопраму з інгібіторами CYP2C19 (наприклад омепразолом, флуоксетином, флувоксаміном, лансопразолом, тиклопідином) та з циметидином слід бути обережними, призначаючи верхні граничні дози есциталопраму. Зниження дози есциталопраму може бути необхідним залежно від клінічної оцінки.

Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших засобів

Есциталопрам є інгібітором ензиму CYP2D6. Рекомендується обережність при одночасному застосуванні есциталопраму з лікарськими засобами, які метаболізуються головним чином цим ензимом і мають вузький терапевтичний індекс, наприклад з флекаїнідом, пропафеноном і метопрололом (при серцевій недостатності), або з деякими засобами, що впливають на центральну нервову систему та метаболізуються головним чином CYP2D6, наприклад такими антидепресантами, як дезипрамін, кломіпрамін і нортриптилін, такими антипсихотиками, як рисперидон, тіоридазин і галоперидол. Можлива корекція дози.

Комбінація з дезипраміном або метопрололом призводила до підвищення удвічі рівнів у плазмі цих двох засобів.

Рекомендується обережність при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які метаболізуються CYP2C19.

Особливості застосування

Нижчезазначені особливості застосування стосуються терапевтичного класу СІЗЗС.

Парадоксальна тривога

Деякі пацієнти з панічними розладами на початку лікування антидепресантами можуть відчувати посилення тривоги. Ця парадоксальна реакція звичайно зникає протягом двох тижнів лікування. Для зменшення ймовірності анксіогенного ефекту рекомендується низька початкова доза.

Судомні напади

Есциталопрам необхідно відмінити, якщо у пацієнта розвинувся судомний напад вперше або напади частішають (у пацієнтів із встановленим діагнозом епілепсії). Слід уникати застосування СІЗЗС пацієнтам з нестабільною епілепсією, а пацієнтам з контрольованою епілепсією – забезпечити пильний нагляд.

СІЗЗС слід з обережністю застосовувати для лікування хворих з манією/гіпоманією в анамнезі. При появі маніакального стану СІЗЗС слід відмінити.

Цукровий діабет

У пацієнтів із цукровим діабетом лікування СІЗЗС може змінювати контроль глікемії. Доза інсуліну та/або перорального гіпоглікемічного засобу може потребувати корекції.

Суїцид, суїцидальні думки або клінічне погіршення

Депресія пов’язана з ризиком суїцидальних думок, самотравмування та суїциду. Цей ризик існує аж до досягнення стійкої ремісії. Оскільки покращення стану може не відбутися протягом перших тижнів лікування або більше, слід ретельно спостерігати за хворими до покращення їхнього стану. Відомо, що ризик суїциду може підвищуватися на ранніх стадіях одужання.

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Інші стани, при яких застосовують есциталопрам, також можуть бути пов’язані з ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі стани можуть бути коморбідними з великим депресивним розладом. Ці застереження стосуються також лікування хворих з іншими психічними розладами.

Пацієнти з анамнезом суїцидальної поведінки ще до початку лікування мають найвищий ризик суїцидальних думок або спроб і потребують пильного спостереження протягом лікування. Метааналіз досліджень виявив підвищений ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів віком до 25 років, які приймали антидепресанти, порівняно з тими, хто приймав плацебо. Пильний нагляд за пацієнтами з високим ризиком особливо необхідний на початку лікування та при зміні дози.

Пацієнтів та їх оточуючих слід попередити про необхідність спостереження щодо будь-якого погіршення стану, суїцидальної поведінки або думок і незвичних змін у поведінці та про необхідність негайної медичної консультації у разі розвитку цих симптомів.

Акатизія

Застосування СІЗЗС/СІЗЗСН пов’язане з розвитком акатизії – стану, який характеризується неприємним виснажливим відчуттям неспокою та потребою рухатися і часто супроводжується нездатністю сидіти або стояти на одному місці. Такий стан найбільш імовірний протягом перших кількох тижнів лікування. Збільшення дози може зашкодити пацієнтам, у яких розвинулись такі симптоми.

Гіпонатріємія

Гіпонатріємія, можливо пов’язана з порушенням секреції антидіуретичного гормону, на тлі прийому СІЗЗС виникає рідко і звичайно зникає після відміни терапії. СІЗЗС слід призначати з обережністю пацієнтам групи ризику (літній вік, наявність цирозу печінки або одночасне лікування препаратами, що викликають гіпонатріємію).

Крововиливи

При прийомі СІЗЗС можливі шкірні кровотечі, екхімоз і пурпура. Необхідно з обережністю застосовувати СІЗЗС пацієнтам, які лікуються одночасно антикоагулянтами, лікарськими засобами, що впливають на функцію тромбоцитів (наприклад атиповими антипсихотичними засобами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, ацетилсаліциловою кислотою та нестероїдними протизапальними засобами, дипіридамолом і тиклопідином), і пацієнтам зі схильністю до кровотеч.

Електро-судомна терапія (ЕСТ)

Клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗС та ЕСТ обмежений, отже, рекомендується обережність.

Реверсивні, селективні ІМАО типу А

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Комбінувати есциталопрам та ІМАО типу А не рекомендується через ризик виникнення серотонінового синдрому.

Серотоніновий синдром

Рекомендується обережність при одночасному застосуванні есциталопраму із засобами серотонінергічної дії, такими як суматриптан або інші триптани, трамадол і триптофан.

Повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому у поодиноких випадках у хворих, які приймали СІЗЗС одночасно з серотонінергічними препаратами. Необхідно з обережністю застосовувати есциталопрам одночасно з лікарськими засобами, що чинять серотонінергічну дію. Комбінація таких симптомів, як ажитація, тремор, міоклонус, гіпертермія, може означати розвиток цього стану. У такому випадку СІЗЗС і серотонінергічний засіб потрібно терміново відмінити і розпочати симптоматичне лікування.

Звіробій

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Симптоми відміни

Симптоми відміни при закінченні лікування, особливо раптовому, є поширеними. У дослідженнях негативні реакції під час припинення терапії виникали приблизно у 25 % пацієнтів, які отримували есциталопрам, та у 15 % пацієнтів, які приймали плацебо.

Ризик симптомів відміни може залежати від кількох факторів, в т. ч. тривалості та дози, темпу зниження дози. Запаморочення, сенсорні порушення (в т. ч. парестезія, відчуття удару струмом), розлади сну (в т. ч. безсоння, яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору є найчастішими реакціями.

Звичайно ці симптоми є легкими або середніми за тяжкістю та минають протягом 2 тижнів, однак можуть бути більш тривалими (2–3 місяці або довше) у деяких пацієнтів. Таким чином, рекомендується поступове припинення лікування есциталопрамом шляхом зниження дози протягом кількох тижнів або місяців, залежно від стану пацієнта.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічні дані щодо застосування есциталопраму для лікування вагітних обмежені.

Есциталопрам протипоказаний вагітним, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх недоліків і переваг була чітко доведена необхідність призначення препарату. Рекомендується ретельне обстеження новонароджених, матері яких приймали есциталопрам протягом періоду вагітності, особливо в третьому триместрі.

У новонароджених, матері яких приймали СІЗЗС/СІЗЗСН на пізніх стадіях вагітності, можливе виникнення таких симптомів: респіраторний дистрес, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі під час годування, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, нервове збудження, дратівливість, апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі зі сном.

Епідеміологічні дані засвідчили те, що застосування СІЗЗС вагітним може підвищувати ризик стійкої легеневої гіпертензії у новонароджених (до 5 випадків на 1000 вагітних, за даними спостережень). У загальній популяції виникає від 1 до 2 випадків на 1000 вагітних.

Оскільки есциталопрам проникає у грудне молоко, протягом лікування годування груддю не рекомендується.

Фертильність

Дані досліджень на тваринах показали, що деякі СІЗЗС можуть впливати на якість сперми. Повідомлення про застосування деяких СІЗЗС людям показали, що вплив на якість сперми є оборотним. Вплив на фертильність людини досі не спостерігався.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Хоча есциталопрам не впливає на інтелектуальне або психомоторне функціонування, будь-який психоактивний засіб може порушувати навички або здатність розсудливого мислення. Слід попередити пацієнтів про потенційний ризик впливу на керування автотранспортом або іншими механізмами.

Безпека застосування доз понад 20 мг на добу не була встановлена.

Ципралекс застосовують дорослим внутрішньо 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Великий депресивний епізод

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта добова доза може бути збільшена до максимальної – 20 мг.

Антидепресивний ефект звичайно настає через 2–4 тижні. Після зникнення симптомів необхідно продовжувати лікування протягом щонайменше 6 місяців з метою зміцнення ефекту.

Панічні розлади з агорафобією або без неї

Протягом першого тижня рекомендується початкова доза 5 мг на добу перед тим, як збільшити до 10 мг на добу. Доза може бути в подальшому збільшена до максимальної – 20 мг на добу, залежно від індивідуальної чутливості пацієнта.

Максимальний ефект при лікуванні панічних розладів досягається через 3 місяці. Термін лікування становить декілька місяців і залежить від тяжкості захворювання.

Соціальні тривожні розлади (соціальна фобія)

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості пацієнта рекомендується підвищити добову дозу до максимальної – 20 мг на добу.

Полегшення симптомів, як правило, відбувається через 2–4 тижні лікування. Рекомендується продовжити лікування протягом 3 місяців для зміцнення ефекту. Доведено, що тривале лікування протягом 6 місяців попереджує рецидив і може призначатися індивідуально; слід регулярно оцінювати переваги лікування.

Генералізовані тривожні розлади

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити максимум до 20 мг на добу.

Рекомендується продовжити лікування протягом 3 місяців для зміцнення ефекту. Доведено, що тривале лікування протягом 6 місяців попереджує рецидив і може призначатися індивідуально; слід регулярно оцінювати переваги лікування.

Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР)

Звичайно призначають 10 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної чутливості дозу можна збільшити до 20 мг на добу. ОКР – хронічне захворювання, лікування має тривати достатній період для забезпечення повного зникнення симптомів, який може становити кілька місяців або навіть більше.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Початкова доза повинна становити половину звичайної рекомендованої дози. Рекомендована добова доза для літніх людей дорівнює 5 мг (застосовувати у відповідному дозуванні). Залежно від індивідуальної чутливості та тяжкості депресії добова доза може бути збільшена до максимальної – 10 мг на добу.

Особые указания

В начале лечения Ципралексом панических расстройств возможно усиление тревоги. Эта реакция обычно проходит в течение 2 недель. Для снижения рисков рекомендуется назначать низкие начальные дозы.

В случае усиления частоты судорог (у пациентов с эпилепсией) или первичного развития судорожных припадков Ципралекс следует отменить. При нестабильной эпилепсии применять препарат не рекомендуется, при контролируемых припадках требуется тщательное наблюдение за пациентами.

Ципралекс способен влиять на концентрацию глюкозы в крови у больных сахарным диабетом, что может повлечь необходимость в коррекции дозы инсулина и/или пероральных гипогликемических средств.

Депрессия сопряжена с повышенным риском возникновения суицидальных мыслей, попыток нанесения себе телесных повреждений или совершения суицида. Риск сохраняется до наступления выраженной ремиссии, поэтому во время начального периода терапии пациенты должны находиться под постоянным наблюдением. То же самое касается больных с другими психическими состояниями, при которых назначается Ципралекс, и особенно пациентов, имеющих суицидальные мысли в анамнезе или предпринимающих попытки суицида.

Сами пациенты и лица, которые за ними ухаживают, должны быть предупреждены о необходимости немедленного обращения к врачу в случае клинического ухудшения состояния, появления суицидальных мыслей или поведения, а также при необычных изменениях в поведении.

На период лечения Ципралексом рекомендуется отказаться от употребления алкоголя, воздержаться от выполнения потенциально опасных работ и вождения автомобиля.

Применение при беременности и лактации

Имеющихся сведений о применении препарата у беременных женщин на данный момент недостаточно. Эксперименты по введению эсциталопрама животным доказывают наличие репродуктивной токсичности. Ципралекс в период беременности необходимо принимать только по строгим показаниям и после тщательной оценки соотношения потенциальной пользы и вероятных рисков для матери и плода.

Если Ципралекс принимался на поздних сроках беременности, особенно в III триместре, новорожденный должен какое-то время оставаться под наблюдением. Если прием эсциталопрама продолжался вплоть до начала родов или препарат отменили незадолго до родов, у ребенка может развиться синдром отмены.

При приеме матерью Ципралекса на поздних сроках беременности у новорожденного могут наблюдаться следующие побочные эффекты: плохой сон, сонливость, раздражительность, непрерывный плач, летаргический сон, высокая нервно-рефлекторная возбудимость, тремор, гиперрефлексия, мышечная гипотония, судорожные расстройства, апноэ, цианоз, угнетение дыхательного центра, гипертония, скачки температуры, гипогликемия, проблемы с кормлением, рвота.

Согласно эпидемиологическим исследованиям, применение Ципралекса во время беременности, особенно на поздних сроках, может повысить риск возникновения устойчивой легочной гипертензии у новорожденных (примерно 5 случаев на 1000 беременных).

Исследователи полагают, что эсциталопрам выделяется с грудным молоком, поэтому на время лечения Ципралексом кормление грудью необходимо прекратить.

Передозування

Токсичність. Клінічні дані про передозування есциталопраму обмежені. Багато випадків спричинені одночасним передозуванням інших лікарських засобів. У більшості випадків повідомлялося про легкі симптоми або безсимптомність передозування. Повідомлення про летальні наслідки передозування есциталопраму є винятковими, більшість з них включають одночасне передозування інших медикаментів. Дози есциталопраму 400–800 мг не спричиняли будь-яких тяжких симптомів.

Симптоми. Ознаки передозування есциталопраму – це, головним чином, симптоми з боку центральної нервової системи (від запаморочення, тремору та ажитації до рідкісних випадків серотонінового синдрому, судом і коми), шлунково-кишкової системи (нудота, блювання), серцево-судинної системи (гіпотензія, тахікардія, пролонгація інтервалу QT, аритмія) та порушення балансу електролітів/рідини (гіпокаліємія, гіпонатріємія).

Лікування. Специфічного антидоту не існує. Слід підтримувати належне функціонування дихальної системи, забезпечити адекватну оксигенацію. Можливе застосування гастрального лаважу та активованого вугілля. Рекомендується моніторинг серцевих та життєво важливих функцій разом із симптоматичним підтримуючим лікуванням.

Побічні реакції

Побічні реакції найчастіше спостерігаються протягом першого або другого тижня лікування та зазвичай їх частота й інтенсивність поступово зменшуються при подальшому лікуванні.

Побічні реакції, відомі для препаратів класу СІЗЗС та есциталопраму, які спостерігались у ході плацебо-контрольованих досліджень та під час медичного застосування, подані за системами органів і частотою в таблиці нижче. Частота визначається як: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до {amp}lt; 1/10), нечасті (≥ 1/1000 до {amp}lt; 1/100), рідкісні (≥ 1/10000 до {amp}lt; 1/1000), дуже рідкісні ({amp}lt; 1/10000) або частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

Система, орган, клас

Частота

Реакція

Розлади кровоносної та лімфатичної системи

Невідома

Тромбоцитопенія

Розлади імунної системи

Рідкісні

Анафілактичні реакції

Ендокринні розлади

Невідома

Порушення секреції антидіуретичного гормону

Розлади харчування та обміну речовин

Часті

Зниження або посилення апетиту, збільшення маси тіла

Нечасті

Зменшення маси тіла

Невідома

Гіпонатріємія, анорексія2

Психічні розлади

Часті

Тривога, неспокій, аномальні сни, зниження лібідо у чоловіків і жінок, аноргазмія у жінок

Нечасті

Скреготіння зубами, збудження, нервозність, панічні напади, сплутаність свідомості

Рідкісні

Агресія, деперсоналізація, галюцинації

Невідома

Манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка1

Розлади нервової системи

Часті

Безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор

Нечасті

Порушення смаку, порушення сну, непритомність

Рідкісні

Серотоніновий синдром

Невідома

Дискінезія, рухові розлади, судоми, психомоторний неспокій/акатизія2

Зорові порушення

Нечасті

Розширення зіниці, затуманення зору

Слухові розлади

Нечасті

Дзвін у вухах

Серцеві розлади

Нечасті

Тахікардія

Рідкісні

Брадикардія

Невідома

Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі

Судинні розлади

Невідома

Ортостатична гіпотензія

Респіраторні розлади

Часті

Синусити, позіхання

Нечасті

Носова кровотеча

Шлунково-кишкові порушення

Дуже часті

Нудота

Часті

Діарея, запор, блювання, сухість у роті

Нечасті

Шлунково-кишкові кровотечі (в т. ч. ректальні)

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів

Невідома

Гепатит, зміни функціональних печінкових тестів

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Часті

Посилене потовиділення

Нечасті

Висипи, облисіння, кропив’янка, свербіж

Невідома

Синці, набряки

Скелетно-м’язові порушення

Часті

Артралгія, міалгія

Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів

Невідома

Затримка сечовипускання

Порушення з боку репродуктивної системи та грудних залоз

Часті

Чоловіки: розлади еякуляції, імпотенція

Нечасті

Жінки: метрорагія, менорагія

Невідома

Галакторея

Чоловіки: пріапізм

Загальні розлади

Часті

Втома, пірексія

Нечасті

Набряк

1 Про випадки суїцидальних думок та поведінки повідомлялося протягом лікування есциталопрамом або незабаром після його припинення.

2 Такі випадки відомі для засобів усього класу СІЗЗС.

Про випадки пролонгації інтервалу QT повідомлялося під час медичного застосування переважно у пацієнтів з існуючим серцевим захворюванням. В одному з досліджень у здорових добровольців в середньому відхилення інтервалу QTc (за формулою Фрідеріція) від початкового рівня становило 4,3 мс при застосуванні 10 мг на добу та 10,7 мс при застосуванні 30 мг/добу.

Епідеміологічні дослідження переважно у пацієнтів віком від 50 років продемонстрували підвищений ризик переломів кісток при застосуванні СІЗЗС та трициклічних антидепресантів. Механізм цього явища невідомий.

Симптоми відміни

Ципралекс: инструкция по применению, отзывы и стоимость

Припинення лікування СІЗЗС (особливо раптове) звичайно призводить до симптомів відміни. Запаморочення, сенсорні розлади (в т. ч. парестезія та відчуття удару струмом), розлади сну (в т. ч. безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору є найчастішими реакціями.

Аналоги

Ципралекс – это антидепрессант, селективный ингибитор обратного захвата серотонина. Действующее вещество – эсциталопрам.

Препарат Ципралекс подавляет обратный захват серотонина (нейромедиатор, который в определенных структурах головного мозга отвечает за положительные эмоции) в синапсах различных структур центральной нервной системы – это приводит к увеличению концентрации серотонина с улучшением прохождения нервных импульсов через синапсы.

За счет такого воздействия реализуется антидепрессивный терапевтический эффект. Препарат практически не оказывает влияния на другие рецепторы синапсов головного мозга (адренергические, допаминовые, гистаминовые рецепторы, холинорецепторы).

Абсорбция не зависит от приема пищи. Биодоступность эсциталопрама составляет около 80%. Связывание эсциталопрама и его основных метаболитов с белками плазмы крови ниже 80%.

Ципралекс выпускается в форме таблеток с 5 10 20 мг действующего вещества.

Как было уяснено совсем недавно, указанное средство очень дорогое, что делает его малодоступным основному шару населения в нашей стране. В этом случае можно попробовать подобрать его аналог, который будет ничуть не хуже по лечебным свойствам. После длительного обсуждения и консультирования у врача-психиатраможно обратить внимание на следующий список предположительных заменителей Ципралекса:

  • Anxiosan (Анксиозан);
  • Asitalox (Аситалокс);
  • Depressan (Депрессан);
  • Medopram (Медопрам);
  • Cipram (Ципрам);
  • Esopram (Эзопрам);
  • Epracad (Эпракад);
  • Elicea (Элицея);
  • Essobel (Эссобель);
  • Cita-Sandoz (Цита-Сандоз);
  • Oropram (Оропрам);
  • Pandep (Пандеп).

Средство имеет куда большее количество возможных заменителей, чем было указано выше. Кроме того, в основном средства имеют более низкую стоимость, чем оригинал.

По действию с Ципралексом сходны такие антидепрессанты как:

  • Ленуксин, аналог антидепрессанта с таким же терапевтическим действием.lenuksin
  • Эсциталопрам– таблетированный препарат, выпускается по 10 мг., который используется для лечения ряда психических отклонений.Escitalopram
  • Эйсипи, лекарство содержащее эсциталопрам, изготавливается в пилюлях по 5,10 или 20 мг., действие средства направлено на терапию депрессии, тревоги, фобий.eisipi
  • Золофт, препарат на основе сертралина, выпускается по 50 и 100 мг., рассчитан на прием при психиатрических и неврологических патологиях.zoloft
  • Прозак, производиться в капсулах по 20 мг, эффективен в терапии депрессий, тревог, страхов.prozak

Что лучше подходит для лечения психического расстройства Эйспи, Золофт или Ципралекс решает врач. Поэтому замена Ципралекса на аналоги препарата производится только в тех случаях, когда у пациентов имеется аллергия на него или наблюдаются другие побочные реакции.

Все эти препараты происходят из одной группы антидепрессантов (СИОЗС), обладают сходным действием, противопоказаниями и терапевтическим эффектом.

Поэтому при принятие решения о назначении того или иного средства в основном обусловлено индивидуальной восприимчивостью и переносимостью препаратов пациентами.

Аналогами Ципралекса являются: Эсцитолопрам-Тева, Элицея, Селектра, Мирацитол.

Отзывы о Ципралексе

В большинстве случаев отзывы о Ципралексе от пациентов благоприятные. Лекарственное средство позволяет ощутить радость жизни, избавиться от страхов, тревожности, переживаний из-за пустяков, а также справиться с фобиями различной природы. Однако часть больных отмечает наличие неприятных побочных эффектов, среди которых чаще всего встречаются постоянное болезненное возбуждение, бессонница, чувство разбитости.

Многие посетители форумов утверждают, что во время лечения часто пропадает потенция и/или либидо, что выражается в изменении восприятия полового акта, дистонии мышц, ответственных за репродуктивные функции, эректильной дисфункции и т. д. Частота жалоб на такую побочную реакцию среди мужчин и женщин оказывается примерно одинаковой.

Врачи подтверждают эффективность Ципралекса в консервативной терапии неврологических расстройств. Он считается мощным антидепрессантом и часто помогает при депрессиях и психозах, с которыми неспособны справиться другие препараты. Побочные эффекты специалисты полагают неопасными, поскольку они быстро проходят после отмены препарата.

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Медицинский портал
Adblock detector